12 отзывов
Плуг. Використання плуга. Сучасні плуги
Контакты
ЧП "Винтехпостач"
+38043255-66-25факс
+38043255-66-35
+38043255-66-45
+38067430-03-95
+38067554-53-04
Оверчук Віктор Петрович
УкраинаВинницкая областьВинницаул. Ватутіна 10 а21100
Карта

Плуг. Використання плуга. Сучасні плуги

Плуг. Використання плуга. Сучасні плуги

Плуг. Використання плуга. Сучасні плуги.

Плуг — сільськогосподарське знаряддя з широким металевим лемешем або диском для оранки землі. Плугом орали ґрунт перед тим, як засіяти його сільськогосподарськими культурами. У літописах плугом також означають одиницю оподаткування родини, її обчислювали за кількістю волів у господарстві. Вісім волів становили «плуг» — штучну одиницю оподаткування.

Сталеві плуги з'явилися в добу промислової революції. Вони були легшими і міцнішими тих, що виготовлялися із заліза або дерева. Перший сталевий плуг винайшов американський коваль Джон Дір в 1830-х роках. До того часу дишло, що кріпилося до упряжі тварин, було пристосоване так, що колесо в передній частині плуга котилося по землі. Перші сталеві плуги управлялися пішою людиною. Керуючий йшов услід за плугом, тримаючись за обидва руків'я, і регулював напрямок і глибину борозни. Він також часто керував рухом тварин, які тягнуть за собою плуг. Пізніше з'явилися плуги, де керуючий вже сидів на спеціальному сидінні на колесах, а плуг мав декілька лемешів.

Один кінь, як правило, може тягти лише плуг для однієї борозни на чистому і м'якому ґрунті. Для обробки більш важких ґрунтів потрібні два коні, один з яких йшов по борозні, а інший — по необробленій землі. Для плугів, що роблять дві і більше борозни, один або кілька коней мають йти по незораній землі, і навіть це дається їм насилу. Зазвичай таким коням дають десятихвилинний відпочинок кожні півгодини.

З появою парового трактора стало можливим використання його для оранки. У Європі урівноважені плуги на колесах тяглися дротяними канатами (як засіб передачі), керованими парою парових двигунів англійської інженера Джона Фоулера. У США твердий ґрунт рівнин дозволив пряме використання великих парових двигунів як тяглової сили. Часто бувало, що до десяти парових машин тягнули один великий плуг, що дозволяло зорати сотні акрів землі за день. Тільки парові машини могли рухати такі великі плуги. Коли з'явилися бензинові двигуни, вони не мали достатньої потужності як порівняти з паровою тягою.

В Австралії в 1870-ті роки винайдений спеціальний плуг для оранки земель під виноградники, названий «Стамп Джамп». Його устрій дозволяв лемішу самому перестрибувати через шишкуваті і дуже довгі, випнуті на поверхню коріння евкаліптів. За допомогою такого плуга перші поселенці в долині МакЛарен обробляли усі найстаріші виноградники в регіоні.

Простіша система, створена пізніше, використовує увігнутий диск (або два), встановлений під великим кутом до напрямку руху. Увігнута поверхня утримує диск в землі, якщо під нього не потрапляє що-небудь тверде. Коли плуг натикається на корінь дерева або камінь, леміш плуга підстрибує, що дозволяло уникнути поломки плуга і продовжити оранку.

Корпус українського плуга, так само, як у сохи, мав вигляд трикутника. Одним боком його слугував гряді́ль — аналог дишла у воза, другим — чепі́ги (руків'я) і полоз (замість розсохи), третім боком — стійка (заміть сошних привоїв). Леміш плуга мав вигляд прямокутного трикутника з розширнем, і надівався на полоз. За лемешем кріпився відвал — зазвичай у вигляді чотирикутної видовженої дошки з пласкою поверхнею. Один її кінець кріпився мотуззям або цвяхами до стійки, другий — до правої чепіги. Попереду до корпуса кріпилося чересло: воно виконувало функцію ножа сучасного плуга. Під час роботи воно вертикально відрізало пласт ґрунту, леміш його підрізав горизонтально і трошки припідіймав, відвальна дошка відсувала пласт убік та перевертала. Передній кінець гряділя встановлювався на дерев'яній подушці, яка кріпилася на осі з двома колесами: праве, більшого діаметру, йшло борозною, а ліве, менше — цілиною. З віссю передка було скріплено дишло для запрягання тварин. Тягли такий плуг зазвичай шість-сім волів. За словами очевидця, український плуг вражав своїми розмірами та вагою: «він вивертав землю великими брилами, землю в'язку і настільки тверду, що проста борона не змозі її розрібнити».

Український плуг тільки перевертав верхній шар землі, але він не розпушував його. Для оброблення перегорнутих пластів застосовували рало, а остаточне поверхневе розпушування проводили за допомогою дерев'яних борон.

Традиційні плуги можуть перевертати землю тільки в одному напрямку, що направляється відвалом лемеша. У результаті дії плуга утворюються гребені ріллі між борознами, схожі на грядки. Цей ефект спостерігається і на деяких полях, оброблюваних в стародавні часи.

Сучасні оборотні плуги мають подвійні лемеші: поки один працює на землі, другий перевертає її в повітрі (помилкове судження — в поточний момент часу працює один комплект — так само, як у звичайного плуга). Доходячи до краю поля, плуг під дією гідравліки перевертається, і при другому зворотному проході нові борозни відвалюються в ту саму сторону, що і в перший раз, що дозволяє уникнути гребенів.

Оборотний плуг не робить ніяких додаткових операцій з пластом. Його використання дозволяє орати «човниковим» методом: кожний наступний прохід впритул до попереднього. Для цього необхідні два комплекти лемешів «дзеркальної» конструкції на одній рамі. При проході один комплект працює, другий «дивиться в небо». Після проходу і розвороту агрегату «дзеркальні» лемеша з допомогою гідравліки міняються місцями. Така схема оранки дозволяє отримати однорідну зорану поверхню з гребенями, орієнтованими в одну сторону (гладка оранка). Крім того, економиться час і паливо на переїздах між загонами.

При оранці звичайним плугом половина загону має гребені праворуч від борозни, половина — гребені ліворуч. При цьому в центрі загороди утворюється або подвійний гребінь (при оранці «у звалювання», коли агрегат починає рух з середини загону і ходить по спіралі, що розширюється), або подвійна борозна (при оранці «врозвал», коли агрегат починає рух з краю загону і ходить по спіралі, що звужується).

Оборотний плуг під'єднується до трактора за допомогою триточкового навішування. Звичайні плуги мають від 2 до 5 відвалів, але напів-закріплені плуги, підняття яких підтримується колесом з діаметром в половину довжини плуга, можуть мати до 18 відвалів. Гідравлічна система трактора використовується для підняття і перевороту плуга, а також для регулювання ширини і глибини борозни. Тракторист все ще має регулювати зчеплення плуга, так щоб він йшов під потрібним кутом. На сучасних тракторах глибина і кут оранки встановлюються автоматично.

Мета оранки полягає в перемішуванні шарів ґрунту, збагаченні її киснем, позбавленні від бур'янів та деяких бактерій. Закопані бур'яни розкладаються в землі і служать в якості компосту. Широке поширення виноградників, плодових насаджень і лісопосадок вимагало створення спеціального плантажного плуга, який орав би землю на більшу, ніж звичайний плуг, глибину (до 100 см), що сприяє створенню сприятливіших умов для розвитку коренів рослин. Плантажний плуг може мати подвійні лемеша на різній глибині, ґрунтозаглибник та інші робочі органи, що глибоко розрихляють ґрунт. Конструкція плуга дозволяє також поліпшити водний режим ґрунту та зменшити вилуговування поживних речовин із його верхніх шарів. Одночасно з плантажною оранкою може проводитися внесення органічних і мінеральних добрив.

На сьогоднішній день використовуються плуги різних моделей и виробників, відрізняються в основному конструкцією, матеріалом (металом) з якого виробляються та силовою тягою трактора. Найбільш поширені плуги: польський плуг Bomet ПЛН-3,35 , Плуг ПЛН 8-4 ,Плуг Regent 3-корпусний оборотний, плуг ПНЯ 4-42 /ПНЯ-6-42, плуг Rabe Wеrk, плуги Велес Агро.

 
19 января 2016
facebook twitter
Предыдущие статьи